Бандурна майстерня

У цьому розділі поступово будуть зібрані матеріали для молодих майстрів: виготовлення, ремонт інструменту, акустика звукоутворення, будова механіки для перемикання тональностей, ретроспектива конструкційних особливостей бандури. Особливу увагу плануємо приділити використанню сучасних технологій та матеріалів для виробництва та вдосконалення бандур.

Як виготовляють бандури у США: блог Андрія Бірка, американського майстра бандур, українця за походженням.

Як виготовляють бандури харківського типу у Канаді: сайт Вільяма Ветцала

Виготовлення iнструменту
Вдосконалена харківська бандура конструкції Гната Хоткевича

У статті аналізуються етапи становлення Гната Хоткевича як майстра-дослідника бандури. Детально визначено напрями пошуків Хоткевича в удосконаленні інструмента з темброво-колористичної та технічно-виконавської позицій. Узагальнені конструктивні зміни, запропоновані Г.Хоткевичем для уніфікації бандури, можливостей її хроматизації, вибору оптимального строю та діапазону, перемикання тональностей.

Київсько-харківська бандура Скляра, 60ті роки XX ст.

Унікальна книга, залишена в спадок молодим майстрам конструктором сучасної академічної бандури. Якщо вдаватися до аналогій, то Іван Михайлович Скляр зробив для розвитку бандури стільки ж, скільки Антоніо Торрес для гітари. Хоча працювати йому довелося у набагато складніших умовах - важкі післявоєнні роки, дефіцит інструментів та матеріалів, бракувало досвіду.

Семен Ластович-Чулівський листи про бандуру

Книга на основі листів Семена Ластовича-Чулівського, українського бандуриста першої половини ХХ ст. в еміграції, учасника Української Капели Бандуристів ім. Т.Г. Шевченка. Він був знайомий з такими видатними бандуристами того часу, як Г. Бажул, З. Штокалко, Ю. Сінгалевич.

Семен Ластович зібрав найновіші на той час відомості, які стосувались виготовлення бандур, переважно харківського типу. Розглянуто різні варіанти конструкції інструменту, механіку для перемикання тональностей, заготівлю та обробку деревини.

Харківська бандура виготовлена сучасним майстром

Брати Гончаренки разом з учнями Хоткевича почали працювати над вдосконаленням бандури харківської конструкції у 40х роках, в еміграції створили декілька майстерень - у Німеччині, а згодом у США. Результатом вдосконалення стала "універсальна бандура" під назвою "Полтавка", на якій можна було грати обома способами. Брати Гончаренко намагалися зберегти тембр інструменту та харківський спосіб гри, і разом з тим розширити можливості інструменту,  пристосовуючи його до потреб сучасної інструментальної музики.

Оглядова стаття Романа Гриньківа про вдосконалену бандуру власної конструкції. Серед нововведень - "душка", яка розміщується під підструнником і передає коливання верхньої деки на корпус, ніжка на кшталт віолончельної для вивільнення лівої руки під час гри, тощо. Загальна будова інструменту Гриньківа - на основі "Київсько-Харківської бандури" І. Скляра.  Стаття містить декілька іллюстрацій вдосконаленої бандури.

Як зробити харківську бандуру для самонавчання, Петро Гончаренко

Спрощений варіант виготовлення харківської бандури типу "Полтавка", конструкції братів Гончаренків. Розрахована на виготовлення власними силами, з мінімальним використанням електроінструменту та станків. Цікаво, що конструкція має раму корпусу, верхню та нижню деку ( обидві приклеєється до рами), а резонаторні отвори знаходяться на нижній деці, так само, як і в останніх бандурах Івана Скляра.